Карта сайта

Методи усвідомлення цінностей суспільства

Перша група методів виховання приєднує школярів до соціальних цінностей - найважливіших ідей, норм життя, моралі, праці, учіння, у здійсненні яких вбачає смисл свого існування людина і суспільство.

Загальною особливістю методів даної групи є вербальність (лат. verbalis - усний, словесний), через те що їх джерелом є слово. Слово як виховний засіб може бути особливо точно зверненим до свідомості вихованця, викликати його роздуми і переживання. За допомогою змістовного і емоційно забарвленого роз'яснення педагога учні усвідомлюють суть суспільної цінності, осмислюють її, проявляють емоційно-ціннісні ставлення до неї, що в кінцевому результаті сприяє формуванню переконань, життєвої позиції особистості.

Найголовнішим шляхом людського виховання є переконання, а на переконання дозволяється впливати лише переконанням. К. П. Ушинський

Другим призначенням даної групи методів є осмислення й оцінка вихованцями власного життєвого досвіду, мотивації своїх дій і вчинків. Без осмислення особистісно і суспільно необхідні дії, вчинки, звички можуть мати випадковий характер чи здійснюватися за вказівкою інших людей; погляди і переконання, набуті шляхом усвідомлення соціальних цінностей, втрачатимуть дієву силу.

Розглянемо найбільш складні за змістом і застосуванням методи словесно-емоційного впливу: розповідь, роз'яснення, бесіду, диспут і метод позитивного прикладу.

Метод розповіді використовується передусім у виховній роботі з дітьми молодшого і середнього шкільного віку.

Основною функцією цього методу є те, що він слугує засобом поповнення знань з моралі, естетики, екології та ін., вироблення в учнів правильних понять. Яскрава емоційна розповідь здатна не тільки розкрити зміст поняття, а й викликати у вихованця позитивне ставлення до вчинків, які відповідають цьому поняттю, вплинути на поведінку. Друга функція методу- збагачення відповідного досвіду школярів досвідом поведінки інших людей. Третя - використання позитивного прикладу у вихованні.

Форми використання цього методу різноманітні: розповідь біблейської притчі, повідомлення хвилюючої історії, коментар до прочитаного твору тощо.

Успіх застосування розповіді пов'язаний із дотриманням певних вимог до змісту розповіді й характеру її проведення:

1. Розповідь повинна відповідати соціальному досвіду школярів, у молодших класах вона коротка, емоційна, доступна, з невеликою кількістю дійових осіб; вона включає зіставлення фактів і деякі узагальнення. Розповідь для підлітків o більш складна, вона ставить перед ними завдання зіставлення вчинків і їх причин, спонукає задуматися над мотивами поведінки героїв, проявити самостійність у висновках і узагальненнях.

2. Розповідь супроводжується ілюстраціями, якими можуть бути твори живопису, фотографії, кінофільми, музичні записи тощо.

3. Для успіху сприймання розповіді слід використати відповідну обстановку: вогнище, квітучий сад, неприбране поле, затишну кімнату і под. з тим, щоби емоційний вплив змісту розповіді підсилювався емоційним впливом навколишнього середовища.

4. Важливо потурбуватися про те, щоби враження від розповіді, почуття, які вона у дітей викликала, зберігались якомога довше. Часто виховний вплив етичної розповіді зменшується лише через те, що зразу ж після неї діти переходять до справи, зовсім відмінної за змістом і настроєм, наприклад, до спортивного змагання. Продумана зміна емоційної ситуації дитячої діяльності може значно підтримати виховний вплив розповіді.

Роз'яснення - метод емоційно-словесного впливу на вихованців. Застосування методу базується на знанні особливостей класу й особистісних якостей членів колективу. Для молодших учнів застосовуються елементарні прийоми і засоби роз'яснення: "Усі роблять так", "У нас так не чинять" і под. У роботі з підлітками потрібна глибока мотивація, роз'яснення суспільного значення моральних понять.

Роз'яснення застосовують лише тоді, коли вихованцю дійсно потрібно пояснити нову моральну норму, так чи інакше вплинути на його свідомість і почуття. Однак, роз'яснення не потрібні там, де йдеться про прості і звичні норми поведінки в школі та суспільстві: не дозволяється різати парту, розмальовувати стіни, кричати, плювати і т. д. Тут необхідні категоричні вимоги. Роз'яснення ж використовується у двох випадках: 1) для того, щоби сформувати чи закріпити нову моральну якість чи норму поведінки, 2) для вироблення правильного ставлення вихованців до певного вчинку, котрий вже здійснено (наприклад, весь клас не прийшов на урок).

Роз'яснення норм і правил поведінки базується у практиці шкільного виховання на навіюванні Для останнього характерне некритичне сприймання педагогічного впливу. Навіювання, проникаючи непомітно у психіку, діє на особистість у цілому, створюючи установки і мотиви поведінки. Діти і підлітки особливо підлягають навіюванню. Ця специфіка психіки використовується у тих випадках, коли вихованець повинен прийняти певні установки. Навіювання поєднується з іншими методами виховання для підсилення виховного впливу.

У практиці виховання використовується умовляння, що поєднує прохання з роз'ясненням і навіюванням. Вплив умовляння майже цілком залежить від прийняття вихователем форми звернення. Він також залежить від авторитету педагога, його особистих моральних якостей, переконаності у правоті власних слів і дій. Педагогічна ефективність умовляння висока, коли вихователь опирається на позитивне, звертається до почуття власної гідності, честі, совісті, змушує учня пережити почуття сорому, незадоволеності собою і вказує шляхи виправлення. Іноді негативна поведінка буває наслідком необізнаності, незнання. Умовляння в такому випадку поєднується з роз'ясненням та навіюванням і здійснюється так, щоби вихованець зрозумів суть негативного вчинку, виправив поведінку.

Підсумовуючи, звернемо увагу також на одне застереження. При некваліфікованому застосуванні методи розповіді, роз'яснення, умовляння, навіювання можуть набути форми нотації. Зайве моралізування викликає недоброзичливе ставлення до педагога, породжує бажання вчинити навпаки. Нотація не є формою переконання.

Бесіда - метод обговорення конкретних знань, фактів, подій, вчинків, котрий передбачає участь двох сторін - вихователя і вихованців. Бесіда відрізняється від розповіді саме тим, що педагог вислуховує і враховує думки, точки зору вихованців, будує свої взаємини з ними на принципах співробітництва, партнерства.

Бесіди можуть бути різного плану: пізнавальні, етичні, естетичні, екологічні, політичні та ін.

Позитивними сторонами цього методу є активний відгук на будь-котрий зміст життя і діяльності, запити учнів; активна позиція школярів; їх участь в обговоренні поставлених питань, осмисленні конкретних ситуацій; поглиблення, зміцнення моральних, естетичних, соціальних понять, узагальнення і закріплення знань, формування у школярів відповідних ставлень до навколишньої дійсності, до себе.

У практиці шкільного виховання використовуюся планові і непланові бесіди. Перші плануються класним керівником завчасно, до них готуються, другі - виникають стихійно, не передбачено, народжуються течією шкільного суспільного життя. Теми планових бесід визначаються, виходячи із змісту виховного процесу, напрямів виховання, віку і рівня вихованості учнів. Плани бесід завчасно повідомляються учасникам бесіди. Допускається попередня підготовка виступаючих з окремих питань. До бесіди рекомендується література, підбираються факти, приклади з життя, літературні ілюстрації тощо. Ведучий робить вступ, потім ставить питання учасникам бесіди, стимулює їх активність, висловлює різні точки зору, дає оцінку виступам, доповнює, виправляє і узагальнює висловлені думки, підводить підсумки. Добре, коли бесіда завершується реальною корисною справою, в якій її учасники можуть практично закріпити розглянуті під час бесіди положення, норми і правила поведінки.

Основними умовами ефективності використання цього методу є:

- актуальність обраної теми, яка повинна відповідати запитам учнів і виховним завданням;

- цікава постановка питань, переважно проблемного характеру, що викликає роздуми, активний обмін думками;

- позитивний емоційний фон бесіди (довір'я, відвертість, невимушеність, розкутість, увага до відповідей учнів, заохочення нестандартних питань, делікатна корекція невдалих, доречний гумор, жарт та ін.);

- увага до кожної точки зору, жодна думка не повинна ігноруватися; це сприяє об'єктивності, справедливості, культурі спілкування;

- підведення учнів до самостійного висновку.

Особливу трудність у молодого вчителя викликають індивідуальні бесіди. Часто вони проводяться у зв'язку з екстремальними ситуаціями (виникнення конфліктів, порушення дисципліни). Важливо, щоби під час такої бесіди не виник психологічний бар'єр. Через те бесіда повинна бути короткою, спокійною, діловою, без іронії, зарозумілості. Вихованець лише тоді відгукнеться на звернення вихователя, коли відчує, що поставлене питання дійсно турбує наставника, що педагог поважає його гідність і хоче йому допомогти.

Диспут - метод виховання, котрий передбачає зіткнення різних, інколи прямо протилежних точок зору. Диспути проводять у середніх і старших класах на політичні, економічні, моральні, правові, екологічні, естетичні теми, що хвилюють молодь: "Уміти жити. - Що де означає?", "Чи є щасливою людина безсовісна?", "Про смаки не сперечаються" та ін..

Характерною особливістю диспуту є полеміка, боротьба думок. Диспут не вимагає певних рішень, проте не дозволяється допускати, щоби диспут перетворювався у суперечку заради суперечки. Він покликаний навчити школяра дисциплінувати свою думку, дотримуватися логіки доведення, аргументувати свою позицію, бути толерантним до іншої позиції.

Диспут є складним методом і вимагає високого рівня професійної підготовки педагога. Він повинен уміти делікатно і з повагою ставитись до висловлювань учнів, аргументувати їх, нікого не ображати і не принижувати, вільно володіти матеріалом теми, оперативно спрямовувати хід диспуту, стимулювати активність учасників.

Диспут потребує ретельної, глибоко продуманої підготовки як самого вихователя, так і учнів. Важливо ознайомиш а з характером питань, які слід поставити проблемно, створити умови для вільного спілкування, спеціально вчити правилам доказового і яскравою виступу.

В основі методів усвідомлення цінностей суспільства лежить своєрідний діалогам поміж вчителем і вихованцем, в процесі якого здійснюється обмін думками, враженнями, поглядами, ідеями. Педагог у діалозі не користується правом "правильної" думки, не "виховує", а стимулює його активність, створює умови для формування власної думки, прояву власної позиції, допомагає учневі самостійно вирішити ту чи іншу моральну, естетичну чи світоглядну проблему.

Важливими умовами побудови діалогу у вихованні є:

- створення атмосфери взаєморозуміння, довір'я, відвертості, невимушеності, розкутості;

- поєднання змісту розповіді, роз'яснення, бесіди, дискусії із суб'єктним досвідом вихованця, з конкретними фактами життя його сім'ї, класу, школи, міста (села), суспільства, які е для нього значимими;

- спрямованість діалогу не тільки на розширення, струк-турування, інтегрування, узагальнення моральних, трудових, естетичних та інших норм і понять, а й на перетворення наявного досвіду учня, його дій і вчинків;

- розвиток уміння слухати співбесідника, вживати слова й інтонацію згідно до ситуації, виділяти у спілкуванні головне й другорядне, своєчасно фіксувати нерозуміння співбесідника;

- створення особистісно орієнтованих ситуацій - життєвих, моральних, навчальних та ін.;

- стимулювання вихованців до самовираження, висловлювання власних поглядів, суджень, позицій;

- спеціальне навчання вихованців логічно, швидко і точно будувати свою думку, адекватно її передавати у процесі діалогу (практичні вправи на розвиток логічного мислення, на побудову діалогу);

- прояв уваги до висловлювань кожного учня, визнання його права на помилку;

- визнання можливості учня не погоджуватися з думкою вчителя чи із загальновизнаними істинами, положеннями;

- можливість визнання вчителем своєї помилки чи некомпетентності у тих чи інших питаннях.

За цих умов у діалозі вихованець розширює відповідний внутрішній світ, збагачує власний досвід новими смислами, які мають для нього життєве значення.

Наприклад - виховний метод великої сили. Його вплив базується на відомій закономірності: явища, які сприймаються зором, швидко і без труднощів відбиваються у свідомості, через те, на противагу словесним впливам, не потребують ні розко-дування, ні перекодування. Наприклад діє на рівні першої сигнальної системи, слово - другої. Наприклад дає конкретні зразки для наслідування і тим самим активно формує свідомість, почуття, переконання, активізує діяльність.

Важко привести до добра повчаючи, легше - прикладом.

Сенека

У процесі виховання використовуються різні приклади: батьків, вихователів, друзів, видатних людей (вчених, письменників, громадських діячів та ін.), героїв книг, фільмів.

Психологічною основою прикладу є наслідування. Завдяки йому люди оволодівають соціальним моральним досвідом. Характер наслідувальної діяльності, як показують дослідження, змінюється з віком у міру накопичення соціального досвіду. Молодші школярі, наслідуючи дорослих, набувають багатьох якостей поведінки. Вони наслідують тих, хто на них найсильніше впливає. Через те, турбуючись про розвиток моральності дитини, важливо оточити ЇЇ позитивними прикладами для наслідування. У середньому і старшому шкільному віці наслідування набуває вибіркового, свідомого характеру. Підліток усе більше опирається на власний досвід, власні погляди і судження. В процесі наслідування психологи виділяють три етапи: 1) безпосереднє сприймання конкретного образу іншої людини, 2) формування бажання діяти за зразком, 3) синтез самостійних і наслідувальних дій, що виявляється у пристосуванні до поведінки кумира. Процес наслідування є складним і неоднозначним, провідну роль у ньому відіграють досвід, інтелект, властивості особистості, життєві ситуації. Важливою умовою е організація середовища, в якому дитина живе і розвивається.

Природно, що виховання залежить від особистого прикладу вихователя, його поведінки, світогляду, ділових якостей, авторитету, єдності слова і діла, справедливого і доброзичливого ставлення до вихованців.


4-rossiya-v-mnogolyusnom-mire-1-velikaya-otechestvennaya-vojna-60-letnij-yubilej.html
4-rotaciya-personala-polozhenie-o-prieme-personala-na-rabotu.html
4-rozkrittya-metodik-vivchennya-numerac-chisel-u-dyuchih-pdruchnikah-metodika-vivchennya-numerac-chisel-pershogo.html
4-rozmezhuvannya-rozboyu-vd-nasilnickogo-grabezhu-ta-vimagannya-plan-vstup-obktivn-oznaki-rozboyu-1-obkt-ta.html
4-rozmnozhennya-rozsilannya-vdpravlennya-dokumentv-07-07-2011-215-nstrukcya-pro-poryadok-oblku-zbergannya.html
4-rozrahunki-obichajok-sudin-aparatv-yak-pracyuyut-pd-tiskom-do-praktichnih-zanyat.html
4-rozrahunki-storn-tovaristvo-z-obmezhenoyu-vdpovdalnstyu-natal-turs-ukrana-lcenzya-derzhavno-turistichno.html
4-rozrahunki-storn-tovaristvo-z-obmezhenoyu-vdpovdalnstyu-natali-turs-ukrana-lcenzya-derzhavno-turistichno.html
4-rozrahunok-glibini-mscevogo-rozmivannya-blya-opor-mosta-viznachennya-rozrahunkovogo-rvnya-visoko-vodi-rrvv.html
4-rozslduvannya-ta-oblk-neshasnih-vipadkv-profesjnih-zahvoryuvan-avarj.html
4-rozuchuvannya-dityachih-narodnih-gor-metodichn-rekomendac-do-provedennya-pershogo-uroku-u-20122013-navchalnomu.html
4-rukovodstva-i-trebovaniya-po-primeneniyu-glavi-4-rukovodstva-iso-342009-trebovaniya-i-rukovodstvo.html
4-rukovodstvo-i-liderstvo-feniks.html
4-rukovodstvo-praktikoj-obshie-polozheniya.html
4-rukovodstvo-proizvodstvennoj-i-preddiplomnoj-praktikoj-programma-proizvodstvennoj-i-preddiplomnoj-praktiki.html
ro.mj-boss.com
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  •     PR.RU™