Карта сайта

20 сторінка

Здача майна в оренду не тягне за собою передачі права власності на це майно. Але продукція, плоди та інші доходи, одержувані орендарем в результаті використання орендного майна у своїй господарській чи іншій діяльності, є його

власністю

. Власністю орендаря виступають і різні додатки до отриманого за договором оренди майна, як-то: його поліпшення, первинні внески і т.д. В результаті в складі орендованого майна поряд з майном, що перебуває у власності орендодавця, з'являється майно (власність) орендаря (на створену ним продукцію, доходи, отримані від експлуатації орендованого майна, і т.п.), якщо тільки законом, іншим правовим актом або угодою сторін не встановлено інше. Крім того, у власність орендаря надходять не входять до складу орендованого майна матеріальні та інші цінності, одержувані і він купував на будь-яких законних підставах - за договором купівлі-продажу, міни і т.д. Також орендар може вимагати відшкодування йому вартості невіддільних поліпшень орендованого майна, в окремих випадках навіть тоді, коли на їх здійснення не було отримано згоду орендодавця (зокрема, при оренді підприємства). Таким чином, можна говорити про те, що правомочності орендаря в цій частині навіть ширші в порівнянні з правомочностями суб'єктів таких обмежених речових прав, як право господарського відання і право оперативного управління майном, оскільки плоди, продукція та доходи від використання майна, що знаходиться відповідно в господарському віданні або оперативному управлінні, а також майно, придбане унітарним підприємством або установою за договором або іншій підставі, надходять знов-таки лише господарське відання або оперативне управління підприємства або установи (п. 2 ст. 299 ЦК України).

Орендарю за відповідним договором передаються перш за все правомочності володіння і користування (повністю або частково). При цьому користуватися орендованим майном орендар зобов'язаний відповідно до умов договору, а якщо такі умови в угоді не визначено, то відповідно до призначення майна.

Однак всупереч традиційному уявленню крім названих правочинів орендарю передається в певному обсязі і правомочність розпорядження. І якщо до прийняття ГК РФ законодавець обумовлював для орендаря лише можливість піднайму (ст. 287 ЦК РРФСР 1964 р), то нині чинним законодавством перелік розпорядчих повноважень орендаря істотно розширено. Так, за згодою орендодавця допускається піднайом, перенаем, передача майна в безоплатне користування, передача орендних прав у заставу, внесення їх в якості внеску до статутного капіталу господарських товариств і товариств і т.п.

У орендаря підприємства як єдиного майнового комплексу розпорядчі можливості ще ширше, оскільки за загальним правилом він має право без згоди орендодавця продавати, обмінювати, надавати в тимчасове користування або позику матеріальні цінності, що входять до складу орендованого підприємства, здавати їх в суборенду і передавати свої права та обов'язки за договором оренди щодо таких цінностей іншій особі за умови, що це не тягне зменшення вартості підприємства і не порушує інших положень договору оренди підприємства (п. 1 ст. 660 ЦК України).

Таким чином, правомочності володіння і користування орендованим майном є невід'ємною частиною договору оренди, а правомочність розпорядження обмежена і визначається виключно на основі угоди (договору) з орендодавцем - власником майна.

Обов'язки сторін щодо здійснення ремонту орендованого майна за загальним правилом розподіляються так, що обов'язок проводити капітальний ремонт майна за свій рахунок лежить на орендодавцеві майна, якщо інше не встановлено законом або не передбачено укладеними між сторонами договором. Якщо ж орендодавець не виробляє капітального ремонту в передбачені терміни або при невідкладної його необхідності, то орендар має право або сам провести капітальний ремонт майна та стягнути з орендодавця вартість такого ремонту (наприклад, зарахувати в рахунок орендної плати), або вимагати відповідно зменшити орендну плату за майно , або зажадати розірвати укладений договір і стягнути збитки, завдані йому його невиконанням. Поточний ремонт, обов'язки по його здійсненню лежать на орендарі майна, який зобов'язаний підтримувати майно в справному стані і нести всі витрати щодо належного утримання орендованого майна (якщо інше не передбачено законом або договором).

У ст. 87 Основ цивільного законодавства Союзу РСР і республік 1991 р обмовлялося, що договором оренди може бути передбачено, що орендоване майно буде викуплено в майбутньому орендарем, тобто перейде у власність орендаря після закінчення терміну оренди або до його закінчення за умови внесення орендарем всієї зазначеної в договорі викупної ціни. Таким чином, такий договір оренди включав в себе деякі елементи купівлі-продажу, проте не належав до числа змішаних, бо "на відміну від купівлі-продажу при оренді з викупом право власності на орендоване майно не може перейти до орендаря в момент укладення договору" , а тільки при закінченні певного терміну. Якщо ж договором не передбачалася можливість викупу орендованого майна, то вона могла бути встановлена ??додатковою угодою сторін.

--------------------------------

Цивільне право: Підручник: У 3 ч. / Под ред. А. П. Сергєєва, Ю. К. Толстого. М .: Проспект, 1997. Ч. 2. С. 151.

ГК РФ в цілому не виключає того, що орендоване майно може перейти у власність орендаря за умови внесення ним всієї викупної ціни без застережень для державного, муніципального або іншого виду майна. Однак законом можуть бути встановлені випадки заборони викупу орендованого майна (п. 3 ст. 624 ЦК України). Умови про викуп орендного майна можуть встановлюватися законом, договором або додатковою угодою орендаря з орендодавцем.

Праву оренди властиві такі загальні для всіх різновидів речових прав властивості, як

право слідування

и

абсолютний характер захисту

. Суть першого полягає в тому, що перехід права власності на майно до іншої особи не є підставою для припинення інших речових прав на це майно (тобто право слідує за річчю) (п. 3 ст. 216 ЦК України); друга ж властивість полягає в тому, що речові права особи, яка не є власником майна, захищаються від їх порушення будь-якою особою в передбаченому законом порядку, в тому числі проти самого власника майна.

Правомочиям орендаря (перш за все володіння і користування) притаманні властивості проходження за річчю. Так, відповідно до п. 1 ст. 617 ГК РФ перехід права власності (господарського відання, оперативного управління, довічного успадкованого володіння) на здане в оренду майно до іншої особи не є підставою для зміни або розірвання договору оренди, тобто раніше укладений договір оренди зберігає свою силу навіть при зміні орендодавця. При зміні ж орендаря правомочність користування зберігається не завжди (абз. 2 п. 2 ст. 617 ЦК РФ), але це не позбавляє право оренди властивості проходження.

Правомочності орендаря забезпечуються відповідно до чинного законодавства

речове-правовим захистом

 (Ст. 305 ЦК України) і в цій частині прирівнюються до прав речового характеру. Але окремі автори вважають, що речове-правовий захист правомочності орендаря отримують тільки тоді, "коли орендар поряд з правом користування наділений і правом володіння річчю (п. 1 ст. 606)" . Якщо ж має місце тільки правомочність користування (без володіння), то права орендаря, з їх точки зору, речове-правовим захистом не користуються.

--------------------------------

Цивільне право: Підручник: У 3 ч. / Под ред. А. П. Сергєєва, Ю. К. Толстого. М .: Проспект, 1997. Ч. 2. С. 151.

На наш погляд, це не зовсім так. Будь-орендар має право вимагати повернення орендованого майна з будь-якого незаконного володіння (ст. 301 ЦК України), в тому числі від добросовісного набувача, за винятком передбачених законом випадків (ст. 302 ЦК України). Крім вимоги про повернення майна в натурі орендар також має право пред'явити позов про відшкодування збитків, заподіяних йому в результаті вилучення майна. Крім того, орендар може вимагати від недобросовісного власника відшкодування доходів, які даний суб'єкт здобув і повинен був здобути від експлуатації майна за весь час безпідставного володіння ним. Такого роду вимоги можуть пред'являтися до всіх третіх осіб, в тому числі і до орендодавця.

Орендар також має право вимагати усунення будь-якого порушення його прав щодо орендованого майна, навіть якщо такі порушення не пов'язані з позбавленням його володіння цим майном (ст. 304 ЦК України).

Все вищевикладене дозволяє говорити про те, що за правом орендаря на орендоване майно слід в певній мірі визнати характер речового права, зазначивши наявність в ньому основних речове-правових ознак. Схожа точка зору висловлюється і іншими авторами.

Так, на наявність у оренди рис абсолютного (речового) права вказував О. С. Іоффе, який відзначав, що "договір найму в межах терміну своєї дії зберігає силу і для нового власника" . В даному випадку, мабуть, мова йде про збереження договору оренди в силі при зміні власника, що на сьогоднішній день передбачено ст. 617 ГК РФ.

--------------------------------

Іоффе О. С. Зобов'язальне право. М .: Юрид. лит., 1975. С. 308.

На це ж обставина звертали увагу й інші автори в своїх дисертаційних дослідженнях. Зокрема, М. Г. Проніна вказує на те, що укладений договір оренди "створює для наймача не тільки зобов'язальні (відносні) правовідносини, а й права, що носять характер абсолютних" . Д. С. Левенсон також відзначає і "відстоює" речовий характер договору оренди .

--------------------------------

Див .: Проніна М. Г. Договір майнового найму між соціалістичними організаціями: Дис. ... Канд. юрид. наук. Мінськ, 1963. С. 24 - 25.

Левенсон Д. С. Договір оренди транспортних засобів: Дис. ... Канд. юрид. наук. М., 1968. С. 9 - 10.

Права орендаря мають речові риси і на думку В. В. кроків, до числа яких вона відносить право слідування за майном, наявність у орендаря переважного права на укладення договору на новий термін і абсолютний характер захисту прав орендаря . А. І. Бібіков вважає, що права лізингоодержувача на майно слід надати речовий характер, оскільки "визнання речового характеру прав орендаря ... обумовлено економічним становищем орендаря як самостійного товаровладельца" .

--------------------------------

Див .: Матеріали конференції "Право власності та інші речові права в юридичній науці, законодавстві та практиці Росії і зарубіжних країн" // Держава і право. 1999. N 11. С. 81.

Бібіков А. І. Правові питання реалізації державної власності: Дис. ... Д-ра юрид. наук. М., 1993. С. 381.

С. Н. Мизров вважає, що оренда має риси обмеженого речового права, що, на його погляд, підтверджується і правилами, що містяться в абз. 2 п. 3 ст. 335 ГК РФ: "Застава права оренди або іншого права на чужу річ не допускається без згоди її власника або особи, яка має на неї право господарського відання, якщо законом або договором заборонено відчуження цього права без згоди зазначених осіб". Так як "право на чужу річ"

(Iura in rem aliena)

 є синонімом поняття "обмежене речове право", то можна зробити висновок про те, що законодавець у такий спосіб вказав на включення орендних прав у число обмежених речових прав. У ст. 132 ГК РФ оренда названа в числі угод, пов'язаних із встановленням, зміною та припиненням речових прав .

--------------------------------

Див .: Мизров С. Н. Договір оренди: Дис. ... Канд. юрид. наук. Ульяновськ, 2000. С. 24 - 27.

Є й інші автори, які вважають, що "надання орендарям речове-правового захисту та визнання за правом користування орендованим майном властивості проходження дає відомі підстави віднести це право чи його окремі різновиди до числа речових" .

--------------------------------

Цивільне право: Підручник: У 3 ч. / Под ред. А. П. Сергєєва, Ю. К. Толстого. М .: Проспект, 1997. Ч. 2. С. 152.

В. В. Витрянский, в цілому заперечуючи речове-правовий характер оренди , проте визнає, що сучасна конструкція договору найму не вписується в рамки зобов'язальних відносин .

--------------------------------

КонсультантПлюс: примітка.

Монографія М. І. Брагінського, В. В. Витрянский "Договірне право. Договори про передачу майна" (книга 2) включена до інформаційного банку відповідно до публікації - Статут, 2002 (4-е видання, стереотипне).

Див .: Брагинський М. І., Витрянский В. В. Договірне право. Книга друга: договори про передачу майна. М .: Статут, 2000. С. 440.

Витрянский В. Договір оренди // Закон. 2000. N 11. С. 14 - 26; Він же. Новий Цивільний кодекс і судова практика // Господарство і право. 1995. N 7. С. 53 - 68.

Е. А. Суханов у своїй роботі "Лекції про право власності" право орендного підприємства на майно, узяте в оренду, відносить до числа речових прав . Однак в більш пізніх своїх роботах Е. А. Суханов відкидає можливість включення права оренди в перелік обмежених речових прав, аргументуючи це тим, що оренда завжди виникає "в силу договору з власником орендованого майна, і ... зміст (прав орендаря), включаючи і різні можливості розпорядження орендованим майном аж до його відчуження, визначається виключно умовами конкретного договору (відповідно до якого обсяг прав орендаря всякий раз може бути різним) ", що для речових прав, з його точки зору, неможливо .

--------------------------------

Суханов Е. А. Лекції про право власності. М .: Юрид. лит., 1991. С. 24 - 27.

КонсультантПлюс: примітка.

Підручник "Громадянське право: У 4 т. Речове право. Спадкове право. Виключне права. Особисті немайнові права" (том 2) (під ред. Е. А. Суханова) включений до інформаційного банку відповідно до публікації - Волтерс Клувер, 2008 (3 е видання, перероблене і доповнене).

Див .: Цивільне право: Підручник: У 2 т. / Відп. ред. Е. А. Суханов. М .: БЕК, 1998. Т. 1. С. 591.

На наш погляд, така позиція автора не беззаперечна, оскільки і норми чинного законодавства, і існуюча практика підтверджують інше. Зокрема, в силу договору виникає і заставу, який Е. А. Суханов без будь-яких сумнівів відносить до числа речових прав . Більш того, договір є переважним підставою виникнення заставних відносин (п. 3 ст. 334 ЦК України). Угодою сторін в основному встановлюється і сервітут (п. 3 ст. 274 ЦК України) , а він прямо називається законом в числі обмежених речових прав (п. 1 ст. 216 ЦК України).

--------------------------------

Див .: Суханов Е. А. Обмежені речові права // Господарство і право. 2005. N 1. С. 9.

Див. Про це також: Баринова Є. Речові права - самостійна категорія? // Господарство і право. 2002. N 7. С. 46.

Що ж стосується аргументу про виключно договірний характер виникнення орендних відносин, то і він не витримує критики. Так, спростовуючи цю позицію, С. Н. Мизров, зокрема, наводить як приклад надане орендареві переважне право на укладення договору оренди на новий термін , оскільки, якщо орендодавець відмовив орендарю в укладенні договору на новий термін, але протягом року з дня закінчення строку договору з ним уклав договір оренди з іншою особою, орендар має право за своїм вибором вимагати в суді переведення на себе прав і обов'язків за укладеним договором (абз. 3 п. 1 ст. 621 ЦК України) . Також вступ в орендні відносини можливо для орендаря і в порядку спадкування (п. 2 ст. 617 ЦК РФ). Отже, думка про те, що орендні відносини можуть виникнути тільки в силу укладеного між сторонами договору, помилково.

--------------------------------

Мизров С. Н. Указ. соч. С. 27.

На практиці орендодавці після закінчення терміну договору оренди не завжди укладають з орендарями договори оренди на новий термін. Останні звертаються до суду з вимогою зобов'язати орендодавця укласти такий договір. Як свідчить судова практика, подібні позови задовольняються судами, якщо орендодавець уклав на спірне приміщення договір оренди з іншим орендарем. Див .: Савкін С. Ф. Спори, що виникають із правовідносин власності та оренди (судово-арбітражна практика) // Держава і право. 1997. N 2. С. 73.

З урахуванням усього вищевикладеного орендар стосовно до орендованого майна по відношенню до всіх третіх осіб виступає як носій друку не зобов'язального, а речового права. При цьому по відношенню до наданого йому в оренду майна орендар має низку особливих, специфічних прав, які можуть бути віднесені тільки до договору оренди, таких як право орендаря на зроблені ним поліпшення орендованого майна; право власності орендаря на плоди, продукцію та доходи, отримані в результаті використання орендованого майна. Крім того, слід зазначити строковий характер всіх прав орендаря в силу того, що договір оренди завжди передбачає тимчасове володіння і користування орендованим майном.

Якщо співвіднести право оренди з тими ознаками, які характерні для речових прав, то можна відзначити наступне. По-перше, наявна юридична зв'язок орендаря з річчю, є певне панування над нею. По-друге, об'єктом права оренди є річ (майно). По-третє, орендар має можливість задовольнити свій інтерес, без посередництва інших осіб. По-четверте, всі інші (треті) особи зобов'язані не перешкоджати здійсненню орендарем належних йому правомочностей щодо володіння, користування і розпорядження майном. По-п'яте, для права оренди, як і для будь-якого речового права, властивий абсолютний характер захисту. І, нарешті, по-шосте, для права оренди характерний такий ознака, як право слідування, оскільки перехід права власності (господарського відання, оперативного управління, довічного успадкованого володіння) на здане в оренду майно до іншої особи не є підставою для зміни або розірвання договору оренди. Раніше укладений договір оренди зберігає свою силу навіть при зміні орендодавця (п. 1 ст. 617 ЦК РФ).

§ 3. Право довірчого управління майном

і його речове-правові ознаки

Майно може належати суб'єкту на праві довірчого управління, яке за загальним правилом виникає у нього відповідно до укладеного з власником майна договором довірчого управління.

Чинним цивільним законодавством Російської Федерації

договір довірчого управління майном

 визначений як угода, в якому одна сторона (засновник управління) передає другій стороні (довірчому керуючому) на певний строк майно в довірче управління, а інша сторона (довірчий керуючий) зобов'язується за відповідну винагороду здійснювати управління цим майном безпосередньо в інтересах засновника управління або ж в інтересах вказаної ним особи (вигодонабувача) (п. 1 ст. 1012 ЦК РФ).

Договір довірчого управління майном покликаний оформити відносини з управління чужим майном, яке здійснюється або безпосередньо в інтересах власника майна, або в інтересах іншої призначеного власником майна вигодонабувача. Нерідко укладення такого договору просто необхідно, оскільки не всякий власник може компетентно і ефективно використовувати належне йому майно. Більшою мірою це відноситься до таких складних видів майна, як підприємство, інші майнові комплекси, акції та ін.

В ході довірчого управління майном довірчий керуючий повинен професійно управляти довіреним йому майном, вчиняючи щодо нього юридичні і фактичні дії. Взаємовідносини між учасниками складається правовідносини визначаються укладеним між ними договором, а в разі, коли довірче управління встановлюється в силу закону, - нормами відповідного законодавчого акту.

Довірче управління майном застосовно як в публічних інтересах (насамперед коли йдеться про управління державним або муніципальним майном), так і в приватних інтересах (коли в професійному управлінні своїм майном потребують власники - фізичні та юридичні особи). Тим більше застосування такого правового засобу, як договір довірчого управління майном, стає доцільним, а часом просто необхідним, коли майно належить суб'єкту, в силу тих чи інших причин не здатна здійснювати щодо майна правомочності володіння, користування і розпорядження (наприклад, особі, що знаходиться під опікою в силу свого віку або хворобливого стану).

Необхідність в професійному управлінні майном може бути обумовлена ??тим, що у власника майна або уповноваженої ним особи немає необхідного в такому управлінні досвіду або він не може здійснювати управління самостійно в силу будь-яких інших причин. Так, зокрема, далеко не всякий власник акцій здатний компетентно і ефективно використовувати їх у своїх інтересах.

У деяких випадках керівник повинен замінити власника і взяти на себе виконання його повноважень у силу прямої вказівки закону в зв'язку з особливими обставинами (наприклад, внаслідок необхідності управління майном підопічного або громадянина, визнаного безвісно відсутнім; на підставі заповіту, в якому призначено виконавець заповіту (духівниці ) та ін.). Однак в цих випадках договір довірчого управління майном має свої специфічні особливості .

--------------------------------

Детальніше про довірче управління майном підопічного див .: Бабаєв А. Б. Майно недієздатних і частково дієздатних осіб і проблема довірчого управління ім // Держава і право. 2003. N 5. С. 91 - 95; Міхеєва Л. Ю. Довірче управління майном в діяльності органів опіки та піклування // Держава і право. 2002. N 4. С. 54 - 60.

Окремі автори (зокрема, З. Е. Беневоленская ) зараховують до числа відносин, близьких до довірчого управління майном, відносини, які складаються в результаті призначення конкурсного керуючого щодо майна організації-банкрута при його ліквідації.

--------------------------------

Див .: Беневоленская З. Е. Довірче управління майном в сфері підприємництва. СПб .: Юридичний центр Прес, 2002. С. 103; та ін.

Застосування інституту довірчого управління майном може бути необхідним при управлінні майном пайових інвестиційних фондів, при управлінні пенсійними резервами недержавних пенсійних фондів, при управлінні цінними паперами акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, при управлінні коштами комерційних банків та ін.

Однією з поширених форм застосування інституту довірчого управління майном в Російській Федерації є, мабуть, передача в довірче управління пакетів акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації (зокрема, в Республіці Татарстан в довірче управління інвестиційно-фінансової компанії "Солід" були передані знаходяться в державної власності Республіки Татарстан акції акціонерних товариств "Камаз" і "Татнефть").

Серйозну проблему на сьогоднішній день становить застосування інституту довірчого управління майном в пенсійному забезпеченні - при управлінні пенсійними резервами керуючими компаніями недержавних пенсійних фондів, оскільки схема "вкладник - пенсійний фонд - керуюча компанія" поки ще повною мірою не працює.

Можливість застосування інституту довірчого управління майном не обмежується названими випадками.

Довірче управління майном характеризується фідуціарні (довірчими) началами. Засновник довірчого управління, передаючи своє майно довірчого керуючого, наділяючи останнього конкретними правомочностями щодо переданого майна, повинен знати, по-перше, що дана особа займається певною діяльністю в певній, що цікавить його сфері (тобто є професіоналом); по-друге, що дана особа має необхідний для управління конкретним майном досвідом; по-третє, що дана особа зарекомендувало себе як надійного партнера, який діє відповідно до вимог законодавства.

Якщо ж засновник, передаючи в довірче управління майно, не володіє такою інформацією щодо свого контрагента, він ризикує не тільки не отримати доходи від управління майном, але також ризикує "втратити" власне майно, причому не тільки передане в довірче управління. Засновник довірчого управління відповідає за зобов'язаннями, що виникли в зв'язку з довірчим управлінням, всім своїм майном у разі, якщо для погашення боргових зобов'язань і задоволення відповідних вимог кредиторів майна, переданого в довірче управління, і майна довірчого керуючого недостатньо.

Слід зауважити, що передбачений чинним вітчизняним законодавством договір довірчого управління майном істотно відрізняється від договору довірчої власності (трасту).

Траст

 являє собою особливу довірливе ставлення, що має на увазі передачу однією особою іншій будь-яких матеріальних цінностей (майна) в якихось цілях на певний термін. Траст, досить давно виникнувши на Заході, до цього дня залишається одним з основних інститутів англо-американської правової системи. Є і відповідні міжнародні документи, зокрема Гаазька конвенція 1984 по міжнародного приватного права щодо визнання трастів.

У той же час довірчі відносини знайшли відображення і в нормативних актах країн з континентальною правовою системою, зокрема в праві Німеччини. Передбачається включення відповідної глави про довірче управління майном (гл. 16 bis) і в Цивільний кодекс Франції. Однак в даному випадку мова йде не про власне трасті (довірчої власності), а про довірче управління майном власника.

У нашій країні перші траст-компанії виникли в 1990 р в сфері обслуговування зарубіжних фінансових операцій радянських експортерів. Першою такою компанією було радянсько-швейцарське спільне підприємство

Rashin trust and traid

, Послугами якого на початку 90-х рр. минулого століття користувалися багато вітчизняних юридичні особи. Однак на законодавчому рівні трастові відносини в той період в Росії врегульовані були.

У 1993 р була зроблена спроба ввести інститут трасту - довірчої власності в російське законодавство. Зокрема, Президентом РФ був виданий Указ "Про довірчій власності (трасті)" , згідно з яким до права довірчої власності (трасту) в Російській Федерації повинні були застосовуватися норми і правила про право власності, якщо інше не встановлено законом, іншим правовим актом або договором про заснування трасту (п. 4). Крім того, пропонувалося передбачити даний правовий інститут і в новому Цивільному кодексі України. Названим Указом також встановлювалося, що до вступу в силу нового ЦК РФ передачі в траст підлягають виключно пакети акцій акціонерних товариств, створених при приватизації державних підприємств, закріплені в федеральної власності, в порядку, встановленому законодавством Російської Федерації про приватизацію.

--------------------------------

Указ Президента РФ від 24 грудня 1993 р N 2296 // Відомості Верховної Ради та Уряду РФ. 1994. N 1. Ст. 6. Цей Указ фактично втратив чинність у зв'язку з прийняттям частини другої ГК РФ, що закріпила інститут довірчого управління майном.

На виконання вищезгаданого Указу Президента РФ Державний комітет РФ з управління державним майном затвердив своїм розпорядженням Типовий договір про заснування трасту (довірчої власності) на пакет акцій, що перебувають у державній власності . У Республіці Татарстан Постановою Державного комітету Республіки Татарстан по управлінню державним майном було затверджено Положення про порядок передачі в довірче управління (траст) перебувають у державній або комунальній власності акцій акціонерних товариств Республіки Татарстан, створених в процесі приватизації .



 19 сторінка |  21 сторінка[an error occurred while processing the directive]

autumn--sochinenie-2.html
autumn--sochinenie.html
autumn-bikini.html
autumn-leaves.html
autvelng--dovdnik-z.html
lia.royal6849.com
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  • Читать полностью
  •     PR.RU™